З лікарів піт тече, тіла складають під стіною: лікарні Сумщини захлинулися від сплеску COVID-19

У Сумській області лікарні, де лікують хворих на коронавірус, переповнені. Там є лікувальні установи, де на одне ліжко-місце випадає по два пацієнти.

Є випадки, коли пацієнти вмирають на порозі медустанови, так і не дочекавшись, коли ж їм знайдуть місце в лікарні. І далеко не всім померлим пишуть, що померли вони від коронавірусу.

Детальніше про ситуацію читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

У лікарні не беруть ні важких, ні блатних
Нещодавно в Сумській області на порозі Путивльської лікарні померла пенсіонерка. Жінка два тижні хворіла на коронавірус, проте сімейна лікарка не проводила їй ПЛР-тест, оскільки не бачила підстав. А коли жінка вже задихалася та прийшла на прийом до приватного сімейного лікаря із сатурацією 30%, їй просто не змогли знайти місце для госпіталізації в лікарнях району.

Вона сама пішла в лікарню просити, щоб її поклали, проте встигла лише дійти до неї. І померла.

Як з’ясувалося, ніде поблизу з Путивлем не було місць у лікарнях. У Глухівському районі кількість хворих у ковідних відділеннях удвічі перевищувала кількість ліжок. Більш ніж на 100% було завантажено медустанови і в Білопільському районі.

Тільки після цього кричущого випадку в обласній адміністрації повідомили, що зайнялися збільшенням місць для ковідних лікарень. Тепер в області аж 1350 ліжок у 16 медичних установах призначено для лікування хворих на коронавірус.

Водночас у Сумській області кількість хворих на коронавірус стрімко зростає. Тільки за 24 листопада тут COVID-19 підтвердився в 729 осіб.

Місцевий активіст Сергій Пушко каже, що ситуація з коронавірусом справді нікому не цікава. «Після смерті жінки в Путивлі, якій не надали допомоги, вони вперше підтвердили, що в них у районах по дві людини на одне ліжко-місце. Влада пише переможні реляції про те, що в них заповнюваність на 60%. Але, за словами знайомих, які перехворіли на коронавірус, там черга навіть для блатних. Не приймають навіть важких хворих»

Сімейна лікарка спостерігала через телефон

Що відбувається в Сумській лікарні №5, де лікують ковідних пацієнтів, переконалася й місцева жителька Лідія Жало. Три дні й дві ночі вона провела під дверима реанімації, де лежав її брат. На жаль, він так і не зміг подолати хворобу.

Лідія розповідає, що кілька днів брат Андрій спілкувався із сімейною лікаркою, яка «спостерігала» за ним через телефон.

«Ще 30 жовтня Андрію стало погано – у нього піднялася температура. Він зателефонував мені й сказав, що сімейна лікарка веліла пити таблетки, а в лікарню лягати не треба. Це була п’ятниця, але в неділю йому стало зовсім погано. Швидка не хотіла їхати, але ми наполягли. Бригада приїхала, але брата не забрала в лікарню, хоча він уже важко дихав. У понеділок все ж таки у нього взяли ПЛР-тест, він зробив КТ, і з’ясувалося, що в нього уражено 56% легень. Водночас сатурація була 96-97%. А в четвер він мені зателефонував і сказав, що вже кашляє кров’ю. До того ж сімейна лікарка не радила лягати в лікарню. У нас у Сумах просто так у лікарню не потрапиш. Мені довелося піднімати всіх, і брата швидка відвезла в реанімацію лікарні №5″, – розповідає OBOZREVATEL Лідія.

Трупи складали біля стінки

За словами жінки, у реанімації пацієнти вмирали часто. Тільки в четвер, коли брата доставили туди, там померло чотири людини, наступного дня знову були смерті. Померлих людей складали в чорні спеціальні пакети й клали біля стінки в реанімації. Потім на каталці відвезли в морг.

«Я можу тільки поклонитися в ноги лікарям і медикам, які працюють там, у реанімаційному відділенні. Розумієте, вони не ходять, вони там бігають. Вони виходять до родичів усі мокрі, з них піт тече струмками. У них пекельна робота.

Медиків там катастрофічно не вистачає. Мені розповідали, що коли тут вирішили відкрити ковідне відділення, то частина медперсоналу просто звільнилася. Люди не хочуть ризикувати здоров’ям своїх і своїх близьких заради цих копійок. Решта лікарів працює по кілька днів, вони там і сплять», – розповідає Лідія.

Через те, що медиків не вистачає, деяким навіть доводиться наймати медсестер для того, щоб вони доглядали за їхніми рідними там.За ліками їдуть в інші міста

Що стосується ліків, то багатьох препаратів у Сумах уже немає не те що в лікарні, навіть в аптеках. За словами жінки, їм довелося купувати ампули від ниркової недостатності для брата. Знайшли вони їх тільки в Охтирці. Інші їздять за ліками в Ромни, до Харкова.

Коли важкі хворі вмирають, то родичі просто залишають препарати на спеціальній тумбочці біля реанімації – для тих, кому вони ще можуть стати в пригоді.

«Я хотіла б запросити нашого президента Зеленського полікуватися не у Феофанії, а тут, у Сумах, у лікарні №5. Тут немає тренажерів, тут немає всіх ліків, нехай приїжджає й полежить тут», – каже Лідія Жало.У довідці про смерть нічого не сказано про коронавірус

Брат Лідії, на жаль, помер. Ще в п’ятницю ввечері він був на кисневій масці, а вже в суботу, 7 листопада, його не стало.

«Що дивно, у довідці про смерть нічого не сказано про те, що він помер від коронавірусу, написали – від серцевої недостатності. Ми досі не бачили результату ПЛР-тесту, нам ніхто його не дав. Однак тіло брата нам не віддали. Його ховали за правилами поховання померлих від коронавірусу. Я в морзі наполягла на тому, щоб мені хоча б показали тіло. На відстані вони порозстібали чорний пакет, я побачила його обличчя. Потім знову закрили. Хоча невістка купила для нього одяг, її просто поклали в труну. Тіло в пакеті поклали в труну й забили її», – каже Лідія.

У день похорону, коли сім’я забирала Андрія з моргу, там було приблизно 12-13 трун. І далеко не у всіх у документах значилося, що причиною смерті став ковід.

«Мені незрозуміло, чому в нас сімейні лікарі не направляють відразу людей до лікарень? Багатьом кажуть, що не треба лягати туди. Місць там справді не вистачає. У цій лікарні вже їдальню пристосували під ковідну палату. Чому відразу не роблять ПЛР-тести, теж незрозуміло. Чому дорожчають ліки, подорожчали труни. Кожен робить свій бізнес на горі», – каже Лідія.Обіцяють відкрити корпус, який стоїть у руїнах

Чиновники Сум тепер заявляють, що буквально 1 грудня в лікарні №4 міста відкриють відремонтоване ковідне відділення.

«Навіть там, де начебто ремонт закінчено, немає опалення, немає гарячої води. Поставлено бойлери, але на всіх їх не вистачить. Гуляє протяг, досі не встановлено ліфт. Відремонтовані стіни вже стоять мокрі, і там з’явилася цвіль. Керівництво міста приїжджає оглядати об’єкт, вони ж це бачать», – дивується Юлія.

До того ж на першому поверсі цієї будівлі розташований госпіс, де лежать важкохворі люди. Поки вхід і вихід у будівлю – загальний. Тобто люди наражаються на небезпеку бути зараженими коронавірусом.

«Навіть там, де начебто ремонт закінчено, немає опалення, немає гарячої води. Поставлено бойлери, але на всіх їх не вистачить. Гуляє протяг, досі не встановлено ліфт. Відремонтовані стіни вже стоять мокрі, і там з’явилася цвіль. Керівництво міста приїжджає оглядати об’єкт, вони ж це бачать», – дивується Юлія.

До того ж на першому поверсі цієї будівлі розташований госпіс, де лежать важкохворі люди. Поки вхід і вихід у будівлю – загальний. Тобто люди наражаються на небезпеку бути зараженими коронавірусом.

За словами Юлії, тут також звільняються медики. «Люди кажуть, що бояться за себе. Немає захисту, мало платять. Наприклад, розмовляла зі співробітницями в нашій лабораторії, які по кілька разів на день ходять у ковідне відділення брати кров, то їм доплачують копійки, і то після скандалів. Тільки в інфекційному відділенні, де в нас лікують COVID-19, медики отримують по 14 тисяч гривень», – розповідає OBOZREVATEL Юлія.

У цій лікарні також є проблема з киснем. Незважаючи на те, що він є, траса замерзає за перших же приморозків. Щоб відкрити кран, доводиться поливати його гарячою водою з чайника.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *