«Розорали заливні луки». На Сумщині мешканці села переймаються долею річки

Мешканці Могриці, що за 30 км від Сум, скаржаться на те, що в селі розорали заливні луки. Сіножаті роздали у приватну власність. Власники, своєю чергою, передали їх в обробіток сільгоспфірмі. Селяни розповіли: аграрії працюють упритул до річки, через що люди непокояться за чистоту води.

Місцевий мешканець Геннадій Чистовський розповідає: у 2020 році кукурудзяне поле було луками. Вони живили Псел.

“Загальноукраїнська біда – розорюються заливні луки. Заливні луки – це буфер води, річки. Ніколи це не розорювалося поле. Ми зверталися до фірми — відмовки, що ми помилилися. Зверталися в Держгеокадастр, Держекоінспекцію – відписки”, — каже він.

На звернення Тетяни Нянькіної щодо розорення тутешніх луків з Держекоінспекції відповіли, що це не їхня компетенція і порекомендували звернутися до Держгеокадастру. Нам ситуацію в інспекції пообіцяли прокоментувати 8 липня.

Віктор Пархоменко працює в київській недержавній природоохоронній спільноті, яка займається проблемами впливу людини на природу. Організація об’єднує більш ніж 100 науковців і дослідників.

“На прикладі Чернігівської області: розорали заплавні луки на малій річці. Майже одразу річка міліє. Особливо, коли розорюють заболочені ділянки, як, наприклад, біля Могриці. Там вони додумалися: навіть в пониження трактор заїжджав навмисно, а отам не пісок, там трішки кращий ґрунт. І там же іще «Смарагдова мережа». Те, що ми бачимо, це «екоцид». Геноцид – це винищення людей, а екоцид – винищення екології”, — розповідає він.

За словами Геннадія Чистовського, людські паї обробляє «Агрофірма Могрицька». За інформацією сайту UA-Region, її офіс — у будинку на вулиці Веретенівській у Сумах. Там нам ніхто не відчинив, телефон фірми недійсний.

На публічній кадастровій карті видно, що землі в Могриці, де зараз росте кукурудза, потрапили до Смарагдової мережі. Це природоохоронні території європейського значення, які створюються на виконання міжнародної конвенції, її Україна ратифікувала 1996 року. Заборонити знищення унікальної екосистеми в долинах українських річок шляхом розорювання заплавних луків – електронна петиція на сторінці Президента України яку створив сумський вчитель Володимир Лапченко.

“У с. Піски, на Буринщині, було розорано луки до самого берега — і в 2019 році вода змила ядохімікати, і була екологічна катастрофа, яку чомусь не помітили екологи. Дохла риба плила, вся живність, яка була у Сейму, загинула фактично. Це й спонукало мене 26 квітня цього року звернутися з петицією до президента України із пропозицією зупинити цей злочин”, — сказав Лапченко.

У дослідженні, проведеному Інститутом світових ресурсів у 138 країнах, Україна та Молдова мають найвищий ризик засухи в світі.

Речниця обласного Держгеокадастру на наші дзвінки не відповіла. На питання: скільки звернень було в поліцію з початку року за фактом розорювання луків на Сумщині, речник обласного управління Володимир Крупецьких сказав, що поліція такої статистики не веде. У департаменті захисту довкілля Сумської облдержадміністрації повідомили, що за останні два роки отримали 10 звернень про розорювання земель в заплавах річок. Усі перенаправили до правоохоронних органів Держекоінспекції та Держгеокадастру. Самостійно виявили на території ботанічного заказника «Чехів яр» передану у власність земельну ділянку — інформацію передали до прокуратури області. На відповідь чекають.

Читайте також

  • У середині червня 2021 року житель Павлівки, на Сумщині, оголосив голодування у приміщенні міської ради Білопілля. Чоловік протестував проти розорювання пасовища у своєму селі. 7 червня близько 40 людей із села Павлівка перекривали дорогу у Білопіллі з вимогою повернути пасовище. Тоді вони вимагали, щоб до них приїхав голова облдержадміністрації.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *